Всі розмови з колегами і подругами у Лідії Іванівни зводилися до її дочки. Танею вона по-справжньому гордилась, особливо її освіченістю. У загальному і цілому, це не було необґрунтовано. Таня ще зі школи добре вчилася, Лідія намагалася максимально розвинути дочку, тому подбала про те, щоб весь свій час вона витрачала з користю. Всі позаурочний часи дівчина витрачала на музичну школу та репетиторів. Правда, з-за цього у неї зовсім не було часу на те, щоб завести друзів.
Таня легко вступила до університету і закінчила його з відмінними оцінками. Потім швидко знайшла хорошу роботу. Але в тридцять років була одинока і жила з батьками. Дівчині дуже хотілося свою сім’ю і дітей, тому вона вирішила щось змінити в житті. Помітивши, що набрала пару зайвих кілограмів, вона вирушила в спортзал. Там за нею став доглядати молодий тренер.
Коли Таня розповіла про своего обранця матері, у Лідії почалася істерика. -Це ж просто гора м’язів! У нього навіть вищої освіти немає, я не дозволю занапастити тобі своє життя! Ти повинна його кинути! Таня вперше в житті пішла з матір’ю на відкриту конфронтацію. Вона стала збирати речі, щоб переїхати до коханого, не звертаючи уваги на істерику матері. Згодом вона жодного разу про це не пошкодувала.