Коли трапилася ця історія, ми з чоловіком були одружені вже близько 10 років, але на якомусь відпочинку, крім дачі батьків чоловіка, не були. То в нас грошей не було, то дочка народилася і з немовлям було важко мандрувати, то ми будинок ремонтували… Загалом причин було дуже багато. Тут у нас і з’явився шанс поїхати до моря. Наші друзі, Валерія та Дмитро, збиралися поїхати на море своєю машиною. Вони й нам запропонували з ними поїхати, адже разом було б веселіше, та й машина у них була велика. Ми зібрали речі: наші та нашої Каті, і приєдналися до друзів.
У них є син, Вадим, вони з нашою Катею однолітки, тож і їм було не нудно. Зупинялися ми дорогою тільки на заправках і там, де можна було перекусити на свіжому повітрі, адже ми з Лерою наготували смакоти на дорогу. І ось, зупинилися ми в чергове перекусити, як раптом Вадим викинув фантик від цукерки прямо на землю. – Красиво? – Запитав Дмитро, дивлячись на гору сміття. – Не дуже, – відповів хлопчик. – Ось тобі пакет.
Щоб він був сповнений за кілька хвилин. Вперед, – сказав Дмитро, вказавши на сміття. Лера хотіла стати на захист сина, але вона сама зрозуміла, що не варто цього робити. Навпаки, ми взяли по пакетику і почали збирати сміття. Через півгодини було зібрано 6 пакетів сміття, а ми стояли горді і дивилися на чисту зелену траву. – Кожен думає, що від одного його папірця нічого не станеться, але насправді, саме цей один папірець все й псує, – сказав Дмитро, – хочеш жити в комфорті та чистоті, синку, потурбуйся про своє оточення сам. Ось який гарний урок наш друг подав своєму синові і нам усім.