До своїх тридцяти років Павло ще ніколи не був одружений. – Не зустрів свою половинку, – жартував він, коли його смикали: “Ну, коли ж?”. Якось він зустрів Тому. І хоча їй було лише вісімнадцять років, але Паша закохався по-справжньому. А через місяць, коли Тома повідомила йому про ваg ітність, Павло не зволікаючи покликав її заміж. Навіть весільні витрати взяв повністю на себе, тому що родина Томи була не із заможних. А чоловік захотів подарувати коханій справжнє свято. Ще до весілля Павла попереджали, що Тома не вирізняється високими моральними якостями.
Але він відмахувався від цих чуток, думав, що йому просто заздрять. Після весілля Павлу довелося поїхати до столиці у справах. Був відсутнім два місяці. За цей час він отримував багато дзвінків від друзів, які повідомляли про розгульний спосіб життя його дружини. Але й тоді він не повірив словам друзів. Тома нар 0дила йому сина. Павло у всьому допомагав дружині. І з покупками, і з домашніми клопотами, і з дитиною. А Тома дедалі частіше пропадала вечорами з дому. Поверталася під градусом. А коли чоловік докоряв її сином, вона відповідала, мовляв, їй дитина не потрібна.
Павло думав, що його дружині треба відійти від стресів, отриманих у процесі пологів, тому не надто й тиснув на неї. Але з часом Тома все більше і більше вдарилася в загул, вони почали сваритися, і під час однієї зі сварок Тома ляпнула, що дитина не його. Павло вирішив зробити тест на батьківство. Результати підтвердили слова Томи. Вона заваg ітніла від іншого . Павло прив’язався до хлопчика, і якби його матуся поводилася пристойно, то він пробачив би їй зраd у. Але Тома й думати не хотіла про вірність. Павло подав на розлучення. Тома відвела дитину до своєї матері, а сама поїхала “підкорювати” столицю. А Павло взагалі розчарувався у жінках. Тепер не вірить жодній.