З Олегом ми разом вже чотири роки, останні три живемо у цивільному шлюбі. Ми не одружені, зважаючи на все, пропозицію він мені і не планує робити. Адже спочатку у нас все було чудово. Він був провідним економістом в одній дуже успішній компанії, я працюю юристом, грошей у нас було достатньо, могли зіграти гарне весілля. Однак Олег постійно це відкладав. Для нього це другі серйозні стосунки, коли він був одружений, від першої дружини у нього є двоє дітей. Він після розлучення дітей не забуває, часто їх відвідує, проводить із ними час. Нічого проти цього я не маю, я розумію, що він їхній батько і має нести відповідну відповідальність.
Мене бентежить те, що ми вже не молоді. Мені скоро буде 30, Олегу 35, я хочу сім’ю та дітей, не ясно скільки мені ще доведеться чекати. Адже дітородний вік жінки обмежений. Нещодавно Олег ще й втратив роботу, вже два місяці не може влаштуватися, вакансій багато, але хоче обов’язково працювати за професією. Тепер він відкладає наш шлюб і появу дітей, аргументуючи тим, що він не має роботи, що грошей у нас недостатньо. Я не розумію, скільки мені ще доведеться чекати? А чи дочекаюсь я взагалі?