У нас повинен був нар0 дитися первісток. Ще під час вагітності Настя вмовила мене погодитися на партнерські пол 0ги. Чесно кажучи, це було самим ризикованим рішенням у моєму житті, з-за нього мені багато довелося пережити. Але 0розповідати буду по порядку. Коли я погодився з пропозицією дружини, ми стали посещать курси, де докладно розповідали про процес поl 0гів, а також про те, як потрібно себе вести під час пол0 гів. В теорії все здавалося простим, але на ділі… Це був кош mар, відчуття, що я особисто побував у фільмі жа x ів.
Води у Насті відійшли раптово, я відразу подзвонив нашому ліk арю, посадив Настю в машину, і ми поїхали в лі k арню. Настя скаржилася на бi ль і важко дихала. Нас відразу ж повели в пол 0 гову палату. Там вже у жінки почалися пер
ейми, вона почала стоg нати від б0лю. Я стрa sенно переживав, бо нічим не міг допомогти. Нагнітало ще те, що всюди чулися жіночі голоси, хтось відверто кричав від б 0лю. Періодично заходив в палату лі k ар, щоб перевірити стан дружини. Він сказав, що не розкрилася.
Я поняття не маю, що це таке, але після його слів дружині підключили кра pельницю. Після цього у неї почалися поL 0ги. Дружина крич ала, за відчуттями я так само відчував б iль. Не знаю скільки це тривало, хвилини здавалися вічністю. Коли, нарешті, мені передали нем0 вля, я сам плаk ав як дитина. Після такого досвіду я став більше поважати жінок, а ще щоранку дякую Б0г0ві, що він мене створив чоловіком.