Рік тому я познайомилася з Андрієм. Він мені дуже сподобався, тому я з ро зумінням поставилася до того факту, що він був одружений, роз лучений, і що від першого шлюбу він має сина. Мені було 28 років, і я вже давно мріяла про сім’ю. А мої батьки мріяли про онуків. А тепер у мене буде чоловік… і син… Андрій дуже сподобався моїм батькам. Звичайно, адже він був дуже доброю і надійною людиною, з яким було приємно проводити час. З його сином я теж поро зумілася практично відразу: хлопчик дуже ро зумний, добре вчиться в школі, допомагає мені по дому.
Коли Андрій зробив мені пропозицію, я одразу ж погодилася. Зробили невелику церемонію та переїхали до нього у двійку. Зараз у нас все добре: Степан ходить до школи, чоловік працює, мої батьки люблять проводити час зі своїм новим онуком. Але нещодавно батьки стали натякати мені, що нам час народити спільну дитину. -Степан, звичайно, дуже гарний, але ж ти йому не рідна мати. Невже тобі не хочеться спільної з Андрієм дитини? Мені ця ситуація, звісно, не сподобалася. Адже завжди здавалося, що вони ставляться до Степа як до рідного.
Я сказала, що поки що ми не плануємо спільної дитини. Так вони взяли та зателефонували до Андрія і говорити, що спільна дитина допоможе зміцнити шлюб. Декілька днів тому мама попросила мене терміново приїхати. Я взяла з собою Андрія та Стапена. Увійшла до будинkу – і побачила у вітальні незнайомого хлопця. Мама роз повіла йому, яка я красива та роз умна дівчина… Звичайно, я була здивована, і ми відразу поїхали додому. Виявилося, що мама вирішила зруйнувати мій шлюб, познайомивши мене із сином своєї подруги, який не має дітей на боці. На що вона сподівалася – я гадки не маю. Як би там не було, я з ними більше не спілкуюся.