Моя мати всім мене забезпечувала. Тата не стало рано, і все піклування про мене взяла на себе мама. Вона робила все, щоб я нічого не потребував. Я почав працювати у 16-ть, але навчання не закинув і після школи вступив до університету в іншому місті. Там я працював, паралельно навчався та платив самостійно за своє житло. Після закінчення я зміг знайти високооплачувану роботу.
Недовго після цього мама вийшла на пенсію, і їй не вистачало грошей на життя. Я став надсилати мамі по 4000 гривень із кожної зарплати. Ці гроші для мене були зовсім незначними, а мама вже добре харчувалася та спокійно купувала собі вітаміни та ліkи. У мами була сусідка, тітка Лаура. Вона була 70-річною старенькою, яка часто виходила погуляти з мамою неподалік будинkу.
Останнім часом мама скаржилася, що тітці Лаурі стало важко пересуватися, вона схудла і в цілому нездорово виглядає. Наступного разу, коли я поїхав до мами, ми з мамою зайшли в гості до тітки Лаури, дізнатися, чи все в неї добре. Ми дізналися, що жінці критично не вистачає грошей життя. Вся пенсія у неї йде на комуналки, а на їжу та ліkи грошей не залишається. Чоловіка тітки Лаури не стало давно, дітей у них не було, а з родичів – лише племінник, який попросив переписати квартиру на нього та більше не турбувати. Мені стало так шкода бідну жінку. Я став відправляти мамі більше грошей. Тепер разом зі своїми продуктами вона купує продукти і своїй подружці. Мені так спокійніше, а гроші для мене – не проблема.