Діна була дівчиною Сашка вже півроку. І ось вони заговорили на рахунок заручин, залишався лише останній крок – поїхати до бабусі до села. Сашко всіх своїх потенційних наречених відвозив до бабусі на перевірку, ніхто ще не проходив – і ось настала черга Діни. Саша сказала взяти Діні лише старі та домашні речі. Але Діна не мала старого, вона пристойно заробляла, часто оновлювала гардероб. Коли вони приїхали до села, то перед хвірткою їх зустріла стара бабця у чорній шалі. -Бабусю, знайомся, це Діна. -Так зараз взагалі на це все немає часу, йдіть на поле.
Роботи повно. Молоді люди переодяглися, і Сашко відвів Діну в поле, де треба було садити картоплю. У Діни не виходило, адже вона ніколи цим не займалася. І бабка весь час їй під руку казала: -Тут неправильно робиш, тут не так кладеш, ямку не так викопала. Невміха, ти взагалі хоч щось умієш? І Діна вже не витримала, хотіла відповісти неприємній старій, але та випередила. Сказала, яка Діна лінива і відправила її на кухню другій невістці допомагати. На кухні сиділа Настя, вона була дружиною старшого брата Сашка. Жінка була ваrітною, з нею у Діни швидко вдалося порозумітися. Вони приготували вечерю. І ось усі, хто був на полі прийшли додому, посідали за стіл. Суп у невістки Насті вийшов такий смачний, просто хлопчики оближеш, але бабця сказала:
Фу, просто огидно, як це взагалі можна їсти? Помиї одні, я так і знала, і завжди говорила, що Настя нормально готувати не може. Настя на це просто встала, підійшла до бабці, взяла її тарілку, з якої та із задоволенням їла та викинула все у сміття. Те саме вийшло і зі смаженою картоплею. Настя викинула ту порцію, яку їла свекруха. Діна дивувалась сміливістю Насті, вона хотіла б також. Настя розповіла, що вони з чоловіком незабаром поїдуть із села вже займаються покупкою квартири у місті. А Діна все ніяк зрозуміти не могла, навіщо Сашко їй таке випробування влаштував, вони ж не в селі будуть жити. Але після цього пара розлучилася. А Сашко ще образився: все ніяк не може зрозуміти, чому у нього з дівчатами не складається.