В той день я поїхала з друзями в ТЦ, а вірніше, в кіно в ТЦ. Батько був у відрядженні, ми з мамою так думали. І от, сидимо ми з друзями на фудкорті, насолоджуємося шкідливою їжею, і раптом я бачу на вулиці батька, який тримає двох хлопчиків за руки. Я відразу кинулася бігти за ними, але не встигла їх застати на вулиці. Я, звичайно ж, все розповіла мамі, але вона сказала, що мені здалося, адже наш тато 100% в іншому місті. Незабаром мама дізналася, що мені не здалося, адже їй передали знімки, де тато грав з тими ж хлопцями, з якими я його побачила в той день.
Історія виявилася до неможливого банально: у батька крім нас була друга сім’я з двома синами. Коли він, нарешті, «повернувся» з відрядження, мама зустріла його з тими знімками, він зізнався у всьому, а мама зажадала, щоб він вибрав собі одну сім’ю. Як і слід було очікувати, вибір папи припав не на нас… З тих пір пройшло близько 5 років. Багато в наших життях змінилося. Нам з мамою навіть краще стало після відходу папи.
Мама почала стежити за собою, у нас було більше часу разом… Нещодавно я зустріла тата на вулиці. Він виглядав непогано, однак, побачивши мене, він сховав обличчя і зробив вигляд, що не впізнав власну дочку. А може, це й на краще… я на нього не ображаюся. Я б теж не хотіла нічого змінювати у своєму нинішньому житті.