Олег сам ростив п’ятнадцятирічну доньку. Дружини не стало сім років тому з-за хв 0роби. Олег намагався приділяти дочки багато уваги, але все одно часто пропадав на роботі. Справа була влітку, як-то різко Олені стало п0 гано. Вона стала якась слабка, а ще ії постійно ну dило. Олег сильно хвилювався за доньку і відразу подзвонив у швидку. Приїхала бригада, Олену обстежили. Фельдшер Антоніна задумливо дивилася на дівчинку: -Я дещо вам скажу, але ви не бійтеся. Конкретно з Оленою все в порядку. Вона здорова. -Що скажете? Як вона може бути здорова, якщо так себе відчуває?
Олег нічого не розумів. -Справа в тому, що Олена ваg. ітна. Олег схопився за голову і став намотувати кола по дому. Як вона може бути вагітна?! Вона ж така маленька! Насамперед Олег думав про те, що від дитини потрібно позбутися. Але фельдшер його відрадила. Вона змогла його переконати, що діти – це щастя в будь-якому віці. Рівно в строк у Олега з’явилася здорова онука.
Тільки після пологів дочка впала в депресію. Вона зовсім не хотіла дбати про свою доньку. Всі обов’язки лягли на плечі Олега, йому навіть довелося вийти на дистанційну роботу. Олег сподівався, що з часом донька прийде в себе, але цього не відбувалося. Коли маленькій Єві було всього шість місяців, Олена оголосила, що дочка їй не потрібна, а вона сама переїжджає до хлопця. Вона пішла з дому і більше не поверталася. Олег тепер сам виховує онуку, але йому дуже боляче із-за ситуації з дочкою.