Не думаю, що в наш час комусь ще не дістали стереотипи про дівчат, що вони мають бути слабкими, щоб поряд з ними були сильні чоловіки. Я ось ще до того, як стати батьком, знав, що мої діти якимись слабаками не будуть, і навіть якби нар одилася тендітна дівчинка: я її все одно здав би в секцію з боксу і сам виховав би її сильною особистістю. Занадто жорстоко по відношенню до дівчинки? Можливо, але я був упевнений, що в майбутньому вона б дякувала за моє рішення. Втім, все сталося саме так, як я й гадав. Зараз коротко розповім, що насправді сталося.
Вже через багато років після нар одження моєї доньки, коли вона навчалася у сьомому класі, вона часто розповідала про свій день, та й я сам часто цікавився, і одного разу дочка розповіла про одного хлопчика, типового шкільного хулігана, який діяв усім на нерви, а сам просто хотів здатися крутим в очах однокласниць. Я це чудово знав, адже я сам був таким, але не суть. В один день від цього самого хулігана мало не постраждала моя дочка, але цей хлопець не знав, з чиєю дочкою він жарти жартувати намагався.
За словами моєї доньки, цей хлопець підійшов до неї, і хотів підняти її спідницю, але моя дочка бічним зором помітила його руку, і як тільки той захотів схопити спідницю, дочка просто врізала хлопцю кулаком в обличчя, причому непогано так: зламала бідному (або не дуже …) ніс. За словами дочки, після цього випадку той боявся навіть на її очах траплятися, хоча мені тоді теж довелося несолодко… скільки грошей на цукерки та квіти для директорки витратив, щоб вона не дорахувала мою доньку зі школи. Що ж, гадаю, я правильно виховав дочку. Усі отримали по заслугах.