Мій чоловік досить добре заробляє. Я зараз сиджу у декреті, півроку тому народилася у нас дівчинка. Чоловік встигає і за іпотеку платити, і нам із донькою подарунки купувати, ми не бідуємо. Але свекруха думає інакше. Їй здається, що я весь день сиджу вдома, дивлюся телевізор на дивані, іноді виходжу погуляти з дитиною. А як тільки чоловік приходить з роботи, то я зі зловісним сміхом забираю всі його гроші і витрачаю безжально в магазині на всяку нісенітницю. Коли я намагаюся до неї донести, що в нас у сім’ї все нормально з фінансовим станом, то вона мені відповідає:
-Я доросла жінка, більше тебе прожила і сама знаю, як треба і що у вас насправді коїться. При чому ми нічого від батьків не приховуємо, не прикидаємося, що в нас все добре, аби вони не нервували. Тому що у нас справді все добре. Свекруха запропонувала просто геніальну ідею. Сказала мені швидше виходити з декретної відпустки, йти на роботу, щоб допомагати грішми чоловікові. Тому що він, за її словами, один-ледве сім’ю утримує, надривається. Натомість вона сидітиме з нашою донькою. Але при цьому – не безкоштовно.
Тобто ми маємо рідній бабусі платити за те, що вона має сидіти з онукою. У мене просто немає слів. При чому так вона пропонує вже не вперше дуже невигідні пропозиції. На весіллі, щоб заощадити, свекруха сказала, що прийде фотографувати її подруга тітка Ніна. У тітки Ніни дуже старий фотоапарат, зате дешево. Ми з чоловіком вирішили, що краще переплатити небагато, але бути спокійними, що фотографії вийдуть добре. Свекруха ще образилася, але її пропозиція цього разу переходить усі рамки.