Коли я відчайдушно попросила Оксану не уводити мого чоловіка з сім’ї, адже у нас були діти, вона лише сказала мені два слова. Це змінило мені життя.

Ми з Максом разом вісім років, у нас є дочка, якій шість, та син, якому лише чотири роки. На початку сімейного життя в наших стосунках було багато пристрасті та всього такого, але всім відомо, що з часом це згасає, залишається кохання та повага. Я думала, що наші стосунки повністю задовольняють не тільки мене, а й Макса, ніколи не думала, що він піде на зраду. Але одного разу він прийшов з роботи додому і рано заснув, бо був утомлений. Його телефон лежав на столі і не був заблокований, коли надійшло повідомлення від Оксани.

Відкриваю діалог, а там палке листування. Складно описати, що я відчула в цей момент, бо в мене в душі все перевернулося вгору дном. Але потім я вирішила взяти ситуацію в свої руки, адже можливо, що ще можна врятувати ситуацію. Я скопіювала номер цієї жінки та вирішила поговорити з нею особисто. Я подзвонила їй наступного дня, ми домовилися зустрітись у кафе. На зустріч прийшла жінка ненабагато молодша за мене, але виглядала вона дуже ефектно і доглянуто. -Я хочу попросити вас не уводити Максима із сім’ї, у нас двоє дітей! Ви повинні мене зрозуміти як жінка, – почала я.

Advertisment

Оксана подивилася на мене поверх своїх сонцезахисних окулярів і весело розсміялася. -Уводити з сім’ї? Робити мені нема чого! Ви двічі не праві, я вас ніколи не зрозумію. -У чому? Жінка посміхнулася. -Як можна себе так не поважати і жити з людиною, яка вас не поважає? Як можна себе так не поважати, щоб просити в когось його не уводити з сім’ї? Мені ваш Максим і задарма не потрібен. Ми з ним просто приємно проводимо час і нічого більше. Якщо це все, що вас турбує, то мені треба йти, я поспішаю. Жінка пішла, а я так і залишилася приголомшена сидіти.

Advertisements
Advertisements