Коли я одружилася з першим чоловіком, жити ми стали з його мамою. У процесі з’ясувалося, що Тарас той ще мамин синочок. Алла Борисівна ревнувала сина до мене чомусь, тому всіляко до мене чіплялася. Їй не подобалося, як я веду побут. Але замість того, щоб навчити та показати, вона воліла скаржитися чоловікові. У нас із Тарасом донька з’явилася, але цє свекруху не зупинило.
Вона домоглася того, що чоловік прямо мені сказав, мовляв, мамі я його не подобаюсь, жити так далі не можна і треба роз лучитися. Свекруха була рада, що досягла свого. Тільки ось мені не було куди йти. Тоді подруга мені запропонувала влаштувати на хорошу роботу в Італії. Я попросила свекруху подбати про мою дочку, поки я забезпечу нам житло. До онуки Алла Борисівна ставилася добре, тож погодилася. Колишній мій чоловік одружився повторно і поїхав із дружиною до столиці, покинувши матір одну. Соня стала її втіхою .
У мене з Аллою стосунки з часом налагодилися щодо. Я вийшла заміж за місцевого хлопця. У нього тут квартира та гарна робота. Адам мене щиро любить. Я хотіла забрати до себе дочку, коли все налагодилося, але вона відмовлялася їхати без бабусі, тож довелося й свекруху забрати. Багато хто вважає, що вона моя мама і навіть не підозрюють, що колись ця жінка зруйнувала мій перший шлюб.