Моя перша і єдина спроба познайомитися з молодим чоловіком через сайт знайомств, приніс мені лише розчарування. Мого нового знайомого звали Андрій. Мені сподобалося те, як він представився: докладно, впевнено, шановливо. І ми призначили зустріч наступного ж дня. Перше враження при зустрічі так само було позитивним: мій одноліток, високий, стрункий, блондин із зеленими очима, пристойно одягнений. Перші кілька фраз показали, що переді мною вихований і серйозний молодий чоловік. Ми з ним гуляли парком і розмовляли на різні теми.
Як з’ясувалося, у нас з ним багато точок дотику, спільних інтересів. Три години пролетіли, як одна мить. Андрій провів мене до станції метро, де ми й попрощалися. Повернувшись додому, я одразу зайшла на сайт, щоб продовжити спілкування з ним. Але раптом з’ясувалося, що його сторінка видалена . Але ж ми не обмінялися телефонами. Сайт єдина нитка, що зв’язує нас. Я не знаходила собі місця, гадаючи, що ж сталося. Перебравши кілька можливих варіантів, я дійшла висновку, що чимось не сподобалася Андрію. І в такий спосіб, він припинив зі мною спілкування. Засмучена та розчарована в сайті, я видалила свою анкету…
Минуло кілька років. Я одружилася, нар одила дитину, а після виходу з декрету перейшла працювати вже на іншу фірму. І першого ж дня зіткнулася там із Андрієм. Злість і образа пройшли, і коли ми розмовляли, з’ясувалося, що на сайті знайомств тоді стався збій, і його анкета була видалена. Після відновлення він одразу ж кинувся шукати мої дані, але їх також, з відомих причин, уже не було. Зараз він також одружений, у нього дочка і щасливе сімейне життя. За місяць ми з ними стали найкращими друзями. Представили одне одного своїм сім’ям. Я чесно розповіла чоловікові, за яких обставин познайомилася з Андрієм. Ми дружимо сім’ями і завжди готові допомогти один одному.