Ми з чоловіком вже довгий час планували купити машину. Тільки в першу чергу треба було придбали гараж. Чоловік сказав, що поки ми машину купимо, то вже зима настане. А якщо ні, то дощі будуть, А навіщо машині даремно стояти на вулиці й іржавіти. Ось і купили гараж. Чоловік знайшов хороший варіант у нас на районі, сам перевірив кожен куточок. Йому все сподобалося, і він радісно сказав: «беремо». Перший час чоловік з гаража практично не виходив. То стіни міняв, то полички прикручував, потім підлогу утеплював, проводку міняв.
При чому працювати в гаражі йому дуже подобалося. Мама віддала чоловікові в гараж свій старий диван, чоловік продовжив наводити там порядки і затишок. Незабаром, коли ремонт був повністю закінчений, я стала помічати, що чоловіка буквально тягне в цей гараж і більшого йому не треба. Він каже, що у нього там якісь дрібні справи. Я стала підозрювати, може він мені з кимось там зраd жує, адже гараж на квартиру вже схожий. Пару раз прийшла до нього несподівано без попередження, а він просто сидів на дивані і лагодив якісь речі, чистив інструменти, все акуратно складав. – А ти додому не хочеш прийти? – Мені тут в гаражі так добре, так спокійно.
І подумати багато про що можна. Мене турбувало те, що чоловікові краще в гаражі буде сидіти, а не зі мною вдома. Я стала спеціально проводити більше часу з ним в гаражі. Але на довго мене не вистачило. Все ж мені важко в приміщенні без вікон. Та й нудно мені в гаражі. Я люблю активне життя, багато розмовляти. А чоловік, навпаки, шукає спокою і тиші, ось і відсиджується один.