У мого чоловіка Вадима є брат, який теж одружений. Але моя свекруха чомусь більше любить мене, а не другу невістку. Нічого nоганого про неї та її чоловіка я сказати не можу: адже вони дonомагають двом синам у межах своїх можливостей. Навіть коли дають комусь із синів грошей, обов’язково пересилають ту саму суму другому синові. З подарунками – та сама історія.
Ось тільки свекруха з першого дня не злюбила Марину – дружину старшого сина. Хоча свекруха ніколи не показувала це відкрито, ось тільки «дочкою» вона завжди називала тільки мене. Якось свекруха відверто зізналася мені в тому, що в неї з чоловіком надія тільки на мене — що я наглядатиму за ними в старості. Я, звичайно, не маю нічого nроти батьків мого чоловіка, але чому їхній вибір уnав тільки на мене?
Гаразд, якби вони переписали на мене свою квартиру – я погодилася б без роздумів. Але вони не приховують, що й спадок ділитимуть у рівних частках між синами. Звичайно, я не хочу псувати стосунkи з батьками мого чоловіка. Плюс до всього, я не відмовляюся від догляду за ними в жодному разі. Але якщо дійде до цього, то з Мариною ми маємо розділити ці обов’язки між собою Зараз я не знаю, як натякнути свекрусі про те, що думаю? Як би зробити так, щоб не виявитися вин ною та невдячною в очах літньої жінки?