Раніше у нас зі свекрами були дуже нейтральні та позитивні стосунки. Вони живуть неподаліk від нашого міста у селі , і раніше ми до них їздили, наприклад, раз на два чи три тижні. Але віднедавна все змінилося. Якось вони пішли до ліkаря, і він у свою чергу заборонив моєму свекру водити машину. З того часу я майже ніколи не бачила свого чоловіка. То терміново відвезти до міста, то до сусіднього села, то за молоком, то за водою з копальні. У мого чоловіка і так завал на роботі останнім часом, і він дуже пізно повертається додому.
Втомлюється на роботі, ще й постійно їздить до батьків і приїжджаєт назад вночі. А рано-вранці знову на роботу. А що моїм дітям сказати? Вони й так татуся дуже довгий час не бачили, бо після його приїзду вони вже сплять. А в суботу і неділю моя свекруха має завжди плани, щоб мій чоловік їх відвозив туди і назад. Чоловіка я не звинувачую, бо він дуже поважає своїх батьків, і не хоче, щоб із ними щось трапилося. Тому що, якщо вони хоча б один раз зателефонують, і він не зможе їм допомогти, і з ними може трапитися що-небудь, він собі за це не пробачить.
Ось і маніпулює цим моя свекруха. Якось, мій чоловік зателефонував і щасливим голосом сказав: -Збирай дітей, я рано закінчив, підемо погуляємо всі разом! Я радісно кинулася збирати дітей і збиратися самій, але хвилин за десять він знову передзвонив і сказав, що йому терміново треба до батьків, їм потрібна вода з джерела. І ось скільки так може тривати? Невже я не можу насолодитися своїм чоловіком, насолодитися моєю сім’єю? Чому мої діти не можуть провести час у компанії свого батька? Правильно, через капризи свекрухи, тому що кожну вільну хвилину мого чоловіка їй завжди щось терміново потрібно