Аня одружена з Артемом майже сім років. Вона друга його дружина. Але й першу дружину, Ніну, Артем не забував. Продовжує піклуватися про неї. Коли Аня вперше дізналася про це, вчинила йому скандал. Але Артем швидко заспокоїв її, що ні про яку зраду не може бути мови. Він завжди брав Аню на зустрічі з Ніною. І дружина сама переконалася, що там йдеться лише про людську турботу за наївною і простодушною колишньою дружиною. Яка без нього просто пропаде. Сама Аня довгий час із розумінням ставилася до турботи та допомоги, яку надавав Артем простодушною (так він називав свою колишню) Ніні. Більше того, у Ані склалося переконання, що раз чоловік так дбає про колишню, то і її він любить беззавітно.
Ніна дуже простодушна, зовсім дитина. Її якось умовили купити ковдру в кредит. Сказали, мовляв, ковдра мало не вічна. Зносу їй не буде. Ну, вона й повірила. Але коли Артем приніс договір, там були такі відсотки, що просто розуму незбагненно. А мій взявся сплачувати її борг за цю ковдру. Він не може просто так кинути її. Ну гаразд історія з ковдрою. Але ж у неї такі кредити нескінченні. Слідують один за одним. – розповідала Аня подрузі. – Ти впевнена, що його із колишньою пов’язують лише кредити? – Так. У цьому я не маю сумніву.
А в тому, що Ніна наївна? Теж впевнена? Аня йшла парком і в подумках обговорювала розмову з подругою. Адже та права. Це не Ніна наївна та простодушна. Це Антон довірливий дурник. А колишня спритно маніпулює їм… – Ань, візьми кредит на сімдесят тисяч для Ніни, – попросив чоловік. – Мені вже не дають. – Ти дбаєш про неї? – Я про всіх дбаю. – А я до цих “всіх” не входжу? Про те, що навішуєш на мене обов’язок аферистки, ти не думав?