Мої батьки – віруючі. Папа раніше навіть працював при церкві. Ми всією сім’єю щонеділі ходимо до церкви, на служіння, займаємося волонтерством, допомагаємо бідним та нужденним. Усе це сильно вплинуло на мій світогляд, виховання. Я жодного разу не була в клубах, на дівич-вечорах, до школи ходила в закритому одязі. Мені вже 25 років, і я веду скромний спосіб життя. Я незаміжня, тим часом як мої однокласниці давно розлучені і мають дітей. Я вважаю, що краще почекати, але знайти свою людину, зробити усвідомлений вибір. Тому зараз я зосереджена на роботі, вже 7 років, як заробляю собі на життя сама, але живу з батьками.
Рік тому я знайшла роботу в б’юті-сфері. Це магазин декоративної і доглядової косметики. Я задоволена своїм життям і люблю свою роботу. Але нещодавно мій бос почав робити мені натяки щодо того, що я одягаюсь скромно і закрито, що відштовхує наших клієнтів. – Я хотів би бачити своїх співробітниць у більш вільному одязі, у сучасних образах. Можеш вибрати обтягуючі штани, спідниці, щось із декольте, але щоб цю “паранджу” я на тобі не бачив. Можеш вибирати один із цих варіантів. Він дав мені два тижні, щоб я вирішила. Я не вважаю, що це справедливо, звільнити людину лише тому, що вона має свої уявлення про стиль. Одягатися як каже бос я точно не буду. А він поставив мене перед вибором: або я роблю так, як він каже, або вони знайдуть іншого, більш відповідного співробітника.
Мої батьки спочатку були проти мого вибору сфери працевлаштування, тому, дізнавшись, що начальник поставив мене перед вибором, заявили, що краще я сама за власним бажанням напишу заяву. Але я не хочу. Я люблю свою роботу, багато вивчала свою сферу, знаю все про доглядову косметику, як треба доглядати волосся, за шкірою, пройшла тренінги, курси підвищення кваліфікації. Я готова піти на поступки і перейти на класику або одягати сукні, але боюсь це не те, що від мене вимагає бос. Я у скрутному становищі. Мені потрібно знайти такий вихід із цієї ситуації, що і мене задовольнить, і боса, щоб не втратити свою роботу.