Заради справедливості я хочу сказати, що мої друзі зробили для нашої дитини на багато більше, ніж сам батько мого сина. Я навіть не можу сказати, що він наш син, тому що чоловікові взагалі було на мене все одно, поки я ходила ваrітна. У мене є чудові друзі, ми дружимо компанією ще з університету, разом пройшли через багато чого і перевірені часом.
Коли я дізналася, що ваrітна, то чоловік просто привітав мене і пішов відзначати цю подію спочатку з батьками, а потім зі своїми друзями. Я залишилася одна, але мої друзі мене підтримали. Вони влаштували в таку честь для мене свято, мені було так приємно. У мене почався сильний токсикоз, чоловік пропадав на роботі, часто затримувався, хоча розумів, що вдома я його чекаю. І тут на допомогу прийшли мої друзі. Хтось із пацанів тягав пакети з магазину, хтось по будинку меблі перетягував, ми зробили ремонт в дитячій.
Дівчатка допомогли мені зробити генеральне прибирання. Потім ми з друзями вибирали ліжечко, тому що чоловікові було абсолютно все одно, яким воно буде. Так навіть в день полоrів мене в полоrовий будинок відвезли друзі, заплатили за окрему палату. А мій чоловік в цей час був на дні народженні свого друга. Я навіть додзвонилася до нього з другого разу. Якщо він так і буде байдуже ставитися до мене з дитиною, я просто подам на розлучення. Мені з друзями краще, ніж з ним.