З самого дитинства сестра була загальною улюбленицею. Мені, звичайно, було прикро, що наші батьки і всі родичі приділяли їй більше уваги, ніж мені, дарували їй подарунки, весь новий одяг та іграшки були її. – Сестра маленька, – це був їхній єдиний аргумент. Так, вона була на чотири роки молодша за мене, але це не означало, що я не дитина. І, якщо вам здається, що в мені говорять ревнощі, то запевняю, це реально було так, її любили більше за мене., якщо мене взагалі любили. Спочатку я переносила все це важко, але потім звикла і почала не звертати на це увагу. Сестра перша вийшла заміж. Батьки зробили все, щоб зробити їй весілля її мрії: плаття, яке коштувало як машина, найкращий ресторан у місті, зірковий ведучий, дорогі машини, весільний торт та весільна подорож.
Батьки вирішували її проблеми, вона не знала самостійності. Вони залізли в таку яму боргів, що ще кілька років все це платили. Я вийшла заміж за півтора роки після весілля сестри. Організували ми з чоловіком, все за наш рахунок, тому церемонія була скромна. Після чого ми поїхали на південь країни на медовий місяць. Нам усе сподобалося. Бабуся мого чоловік запропонувала нам замість того, щоб переїхати в орендовану квартиру, переїхати в її двійку. Вона жила у селі, лише зиму проводила у місті. Ми з радістю погодились. Вона сказала нам, що цінує наше прагнення купити свою квартиру, хоч і в іпотеку, але ми повинні почуватися в її квартирі як удома. Вона дозволила нам переставити меблі, змінити все, як нам зручно. Потім я заv агітніла, нар 0дився хлопчик.
Бабуся чоловіка допомагала мені з дитиною, а влітку запрошувала до себе, подихати свіжим повітрям. – Ти така щаслива. Твій чоловік хороший, у вас є квартира та дача. А у сестри все погано. Ти не проти, якщо ми з татом переоформимо квартиру на сестру? Я просто не стала перешкоджати. Це їхнє рішення, нехай роблять що хочуть. Тим часом ми з чоловіком відкрили наш маленький бізнес, змогли оновити машину завдяки цьому, за півроку допомогли бабусі з ремонтом на дачі. У нас все було гаразд. – Ось у тебе життя так добре складається. А сестру чоловік покинув. Вона залишилася із двома дітьми, без роботи. Візьміть її на роботу!
Так хотілося сказати мамі, що не треба було зра dжувати чоловіка, якщо вона хотіла зберегти сім’ю. Загалом, я все ж таки вирішила допомогти сестрі. Але невдовзі передумала. – Ти не думай, що я стоятиму за касою або бути продавцем. Я не для того навчалася в інституті. Але сестра не мала ніякого досвіду роботи, я не могла призначити її відразу менеджером і просто так перераховувати зарплату. Я посварилася з нею і відмовилася допомогти. Уже за півгодини зателефонувала мама і відчитала мене. – У неї двоє дітей, як вона працюватиме? Я просто була у непорозумінні. — Це нормально працювати маючи дітей. Усі так роблять. З того часу мама та сестра зі мною не спілкуються.