Нещодавно у нашій компанії змінилося керівництво. Керівником нашого відділу призначили одного з наших співробітників, котрий і зі своєю роботою не справлявся. Ми, звісно, здивувалися, але нічого зробити не могли, змирились. Незабаром ми помітили, що у нашій роботі теж багато чого змінилося. Від нас вимагали більше, але платити більше не стали. Плюс до цього начальство стало нас часто штрафувати за якусь нісенітницю (St/KQ). Наш новий начальник, Єгор, полюбив зупинятися за нашими спинами і жартувати: Ти чого такий сумний? Усміхнися! Відтепер маємо працювати з усмішкою на обличчі!»
А ми з клієнтами не працювали, посміхатися не входило до наших обов’язків. Та й не до веселощів нам, коли ліворуч і праворуч штрафують. Раніше, коли ми працювали більше наших робочих годин, це додатково оплачувалося, а зараз начальство знаходить причини, щоб нас штрафувати, щоб додатково не платити. Що стосується конкретно мене, Єгор заявив, мовляв, я добре володію інформацією щодо нашої роботи і мені вдається вчити, тому я повинен навчати новачків. І після цього Єгор почав перевіряти мою основну роботу. А я, звичайно, не встигав і новачків навчати, і свою основну роботу виконувати. Після мене штрафували.
Тоді я пішов до начальства і вимагав підвищити мою зарплату. Але начальство заявило, мовляв, для компанії зараз поганий період, таке вони дозволити себе не можуть. Ну, зрозуміло, класичні відмовки. А на які гроші вони найняли новачків, або на які гроші начальники купують нові смартфони, бездротові навушники, замовляють собі дорогі обіди щодня. А мене тим часом штрафують щодня. Звичайно, я не встигатиму стежити за роботою новачків, коли в мене самого багато своєї роботи, і ясна річ, що новачки можуть робити помилки. Але через їхні помилки штрафують мене, мовляв, навчав їх я, їхні помилки моя відповідальність.
На додачу, ці помилки найчастіше відбувалися через те, що наші програми та техніка застарілі. Ми зібралися зі співробітниками та пішли до начальства, щоб поскаржитися, адже забезпечувати нас новою технікою та програмами — це прямий обов’язок начальства. Але вони знову відмазалися, що грошей компанія не має, якщо нам не подобається, можемо самі придбати нову техніку. Нині ми всім колективом шукаємо нову роботу. Найскладніше вибрати, хто з нас першим покладе заяву про звільнення на стіл начальству. Вони назвуть його зрадником і щуром, який залишає корабель, що тоне.