У нас у сім’ї троє дітей. Хлопчикам по 8 років, а донька старша – їй 10. Чоловік мало часу проводить з дітьми. Він тільки бачиться з ними у вихідні, а сам весь у своїх справах, турботах, на роботі. Але останнім часом чоловік став мені скаржитися, що як тільки я йду з дітьми в магазин, то в нього моментально гроші з картки зникають. Він каже, що треба якось економити, а не купувати все, чого раптом дітям захотілося. Але він навіть не уявляє, скільки має йти грошей тим більше на трьох дітей.
Я і так намагаюся заощаджувати, але це важко, практично неможливо. Особливо важко даються нам шкільні збори у серпні . Спершу син побачив гарний рюкзак, захотів його. Другий син той самий рюкзак хоче і запевняє, що він перший його помітив, отже, його треба купити. А в однакових вони ходити не хочуть, доводиться ще ходити півдня, шукати такий самий гарний, але інший рюкзак, щоб ніхто не образився і все було порівну. Але тут починає обурюватись донька, що їй нового рюкзака ака не дісталося. Просто у синів рюкзаки зносилися, а в доньки він ще нормальний.
А потім починається довга лекція на тему того, що мама всіх дітей любить однаково, нікого коханням та обновками не обділяю. Просто якщо є хороший рюкзак, то навіщо зайві гроші на новий витрачати. Чоловік із такими проблемами не стикався. А я чудово розумію доньку, якщо купити щось більше хлопчикам, то їй прикро, вона думає, що батькам її не так цінують. Я сама із багатодітної родини, мені все це знайоме. А ось чоловік ріс єдиною дитиною в сім’ї, він не уявляє цієї конкуренції. Я йому сказала, що коли він у мене такий великий економіст, то нехай сам у вихідні їде з дітьми за покупками. Подивимося, скільки йому вдасться заощадити.