У нас були сусіди-непогана сім’я, з дівчинкою років 3-4. Але трапилося нещастя, їхнього батька не стало при виконанні обов’язків. І якщо мати до цього якось трималася, то після похорону у неї знесло голову. Вона почала нестримно пити, заб уваючи про все. Єдине, що мати робила – вигулювала собаку, яку, мабуть, любила сильніше за дочку. Ми часто спостерігали, як бідна дитина сидить одна на дитячому майданчику. Було шкода дівчинку Олену, ми виносили їй поїсти, і дитина завжди була голодною. Взимку Лєну було не видно, також і навесні. Настало літо, а мати ходила тільки з собакою.
Дівчинки не було, і ми почали цікавитись, де дитина. Виявилося, що органи опіки забрали її та розподілили до дитячоrо будинkу. У мене все всередині перекинулося, як за живої матері таке могло статися. Тоді ми з чоловіком вирішили відвідати Олену. Їй було вже 5 років, дівчинка виглядала недоглянутою, хоча інші діти довкола виглядали дуже добре. Вихователька сказала, що Олена відмовляється грати з дітьми, не хоче ні їсти, ні пити, митися теж не хоче, гуляти не виходить. Багато сімей пропонували Лєні погостювати в них, але дівчинка відмовлялася. Вона боїться, що доки її не буде, то мама може прийти. Одного разу недолуга мати все ж таки прийшла. Вона була не в тверезому стані, так ще й на півгодини всього.
Олена натхненно розповідала про своє життя, а мати зрештою просто сказала “ну, тримайся” і пішла. Ми з чоловіком не могли без сліз подивитись на дитину. Вона так сподівалася і чекала на свою матір, яка ні в чому не бувало прогулювалася зі своїм собакою. Постараємося з чоловіком зробити зі свого боку все, щоб вона нарешті перестала пити.