Кілька років тому мені у спадок дістався будинок у селі від бабусі. Будинок досить старий, подвір’я теж встигло зарости за той час, що ділянка була закинута. Я знав, що, якщо впорядкувати його, це стало б чудовою дачею, куди можна з друзями влітку приїжджати відпочивати. У мене просто часу завжди не було, щоб цим зайнятися. Будучи постійно завантаженим роботою, це відкладав.
Але минулого місяця я взяв на роботі відпустку і подався займатися справами дачі. Будинок відчайдушно потребував косметичного ремонту, я приступив до справи. Вимагало це чимало зусиль, але результатом я був задоволений. Потім зайнявся і садом, скосив траву, що виросла, і прибрав бур’яни. Поглянувши на результати своєї праці, я вирішив, що не вистачає для повноти картини колодязя.
Я запропонував своєму сусідові скинутися і криницю зрити, але той відмовився. Я сам покрив усі витрати, невдовзі він був готовий. І ось прийшов на готове сусід і попросив дозволу користуватися ним. Моя відмова була сприйнята дуже імпульсивно. Сусід нічого не сказав, але було видно, що він злий. Наступного ранку я прокинувся і побачив, що криниця засипана. Я викликав поліцію, сусідові виписали штраф і зобов’язали криницю розкопати.