Я вийшла заміж з великого кохання, але від початку сімейного життя ми зіткнулися з однією проблемою, а конкретніше – з проблемою обмежених фінансів. Ми з Дімою обидва працювали, але грошей іноді ледве вистачало на комуналки. Про побачення в ресторані чи якісну їжу ми надовго забули. Так, нам було складно, так ми жили не так, як хотіли, але ми були без розуму один від одного, і це кохання не давало нам пасти духом. Я бачила, що Діма намагається, як може, і вірила, що він обов’язково досягне висот у кар’єрі.
Мені ж залишалося працювати і, у свою чергу, допомагати нашій тоді ще маленькій сім’ї стати на ноги. Якось до нас у гості пройшов друг Діми, Вова. Коли ми втрьох навчалися в універі, Діма з Вовою, двоє близьких друзів, одночасно закохалися в мене, і я обрала Діму. Того дня Вова зайшов попрощатися до нас. Виявилося, він рік тому одружився з однією дівчиною, однак у них нічого не вийшло, і незабаром вони розлучилися. Вова працював у сфері IT та отримав запрошення попрацювати в одній компанії в Америці. Він вирішив скористатися шансом, переїхати туди, заразом і забути невдачі в особистому житті.
Коли Діма відійшов на хвилину в іншу кімнату, Вова зізнався, що ніколи не переставав мене любити і додав, що я маю півдня на роздуми: або я лечу з ним до Америки, або залишаюся з Дімою у своїй старій двійці. Я ніби опинилася у фільмі. Я ніколи і подумати не могла, що колись опинюся в такій ситуації. – Я чекаю на дитину, і хочу, щоб він ріс зі своїм батьком! – Крикнула я несподівано для себе, вставши з-за столу. Вова не сказав ні слова, просто встав і пішов, а Діма підійшов до мене, обійняв мене і сказав: – Дякую, що обрала мене.