Ми після весілля з Петром стали жити у квартирі з його молодшим братом та мамою. Ми нещодавно закінчили університет та влаштувалися на роботу, грошей не так багато. Відразу скажу, що його мати просто чудова жінка. Наші стосунки просто ідеал стосунків між свекрухою та невісткою. Я поважаю її, а вона мене, ніхто не вчить іншого жити. Здавалося б, живи і радуйся, але брат мого чоловіка просто нахабник. З першого дня нашого знайомства він погано ставився до мене. Справа була на сімейній вечері.
Взяв і голосно сказав: -І чого вона у нас жити буде, якщо вони одружаться? Не знаю, чим я йому так не догодила, але вітається він зі мною через силу, а ще підлаштовує різні гидоти. Тиждень тому всю косметику мою він “випадково” викинув зі сміттям. А це не малі гроші! Ще він постійно витирається моїм рушником, а потім мені гидко його чіпати. Насправді, це лише частина того, що він робить, а хлопчик не маленький, Колі сімнадцять. Я не раз намагалася поговорити, але він починає кричати, що я ненавиджу його і намовляю на нього. Нині переїхати ми не можемо, грошей у нас не так багато, але я розуміла, що жити так теж не можна.
Після того, як він “випадково” пролив суп на тільки випрасувану сукню, я зрозуміла, що пора мерзотнику помститися і почала робити те саме, що і він. Дивним чином у смітті виявлялися його музичні платівки та відеоігри, а його речі почали псуватися. Після того, як зіпсувався джойстик, Коля прийшов до мене укладати мирний договір. Ми того дня були одні вдома, виглядав він похмуро. -Давай прояснимо ситуацію і прийдемо до угоди, – почав він. Я схрестила руки на грудях. -Яку угоду? -Ти не лізеш на мою територію, а я на твою. -Ого! Ось як ми заспівали, а раніше не можна було? Коля насупився. -Добре, я згодна! З того часу вдома відносно спокійно.