Нещодавно ми з коханою відзначили двадцяту річницю нашого спільного життя. Я точно знаю, що мені з дружиною дуже пощастило. Ми виховали сина, виростили з нього гідну людину, а зараз радіємо, що він почав створювати свою сім’ю. Але серед родичів у нас все гаразд. Батьки моєї дружини трохи дивні люди, я так і не зміг у них розібратися, вони тримаються трохи осторонь нашої родини.
Нещодавно у нас було два важливі свята – мені виповнювалося 50, а дружині 45 п’ять років. Заздалегідь було вирішено, що відзначатиме лише у вузькому, сімейному колі. Ми не хотіли запрошувати гостей, хотіли посидіти разом, насолодитися суспільством одне одного. Я не хотів, щоб дружина свого дня народження стирчала на кухні, тому сам приготував сніданок і замовив прості десерти. Все добре починалося, зателефонував син та пара знайомих, щоб привітати зі святом.
А потім і батьки дружини зателефонували. Вони не хотіли нічого чути про те, що ми не приймаємо гостей. Вони нахабно заявили, що незабаром приїдуть. Довелося встати та йти до магазину. Моя дружина намучилася з приготуванням. У результаті її настрій надвечір було зіпсовано. Тесть з тещею пішли досить пізно, залишивши у нас гори немитого посуду. Я, звичайно, дружині допоміг, але ми все одно допізна забиралися в квартирі.