Всім відомо, що часто у ваrітних змінюються харчові уподобання. Ось і в нас таке було, коли Рита заваrітніла. Перші три місяці їй взагалі важко було, тоkсикоз не давав спокою, він був просто моторошний. Вона в основному харчувалася тільки бульйоном, тому що від решти її відразу нудило. На щастя, після триместру це відносно нормалізувалося, і вона знову стала здатна їсти майже будь-яку їжу.
А ось після шостого місяця ваrітності у неї виникли дивні запити. Якось посеред ночі вона прокинулася і почала вимагати у мене чіпси з васабі та локшину. Мені довелося встати, одягнутися і піти в магазин за цим добром. У результаті дружина все з’їла, а потім задоволена обернулася на бік і заснула. Були в нас і солоні огірки з кетчупом, і солоний арахіс із шоколадом, але найдивнішим , напевно , було її прохання дістати абрикос, який пахне деревом. Я взагалі не розумів, що це означає. Ми відразу вирушили на ринок, бо дружина просто постійно мене про це просила. Але там не один абрикос не пах так, як вона хотіла. У результаті ми розчаровані пішли додому, але по дорозі назад побачили дерево в городі, а на ньому абрикоси.
Тут Рита на мене подивилася щенячими очима і попросила, щоб я дістав абрикоси для неї. Я не пошкодував ні сорочки, ні черевиків і став підніматися на дерево, зрештою порвав собі сорочку, але абрикоси я все-таки дістав. Дружина їх з’їла за кілька секунд. Тут вийшла жінка з городу , в якому ми крали абрикоси . Мені здалося, що вона хоче нас посварити, але вона, побачивши, що дружина ваrітна, запропонувала взяти сходи. Чудова жінка!