Мій чоловік не цінує нічого, що я роблю для сім’ї. Я тягну на собі всю нашу сім’ю – чоловіка та трьох дітей, у квартирі завжди прибрано, на плиті завжди є вечеря. До того ж я ще й працюю. Не варто пояснювати, як жорстко я втомлююся під кінець дня. Але якщо я спробую попросити Олега про допомогу – він завжди придумає якісь відмовки, а іноді і може заявити, що господарство і діти – це жіночий обов’язок. Звичайно ж, для мене все це образливе. Якщо ми разом завели цих дітей – тоді разом і маємо нести за них відповідальність. Я не хочу, щоб мої діти виросли, створили сім’ї – і взяли як зразок модель такої родини. Нещодавно мені зателефонувала подруга, яка працює в туристичній агенції, і сказала, що їм повернули путівки до Єгипту.
Починаються вони за 4 дні, а за стільки днів навряд чи якась родина зможе спланувати відпочинок. Я трохи подумала і вирішила, що треба брати цю путівку. Адже ціна на неї була просто символічною. Оскільки Олег точно не дозволив би мені відпочити – я вирішила організувати свій відпочинок самостійно. Дочекавшись, коли чоловік піде на роботу, я відвезла дітей до мами, зібрала свої валізи відлетіла до Єгипту.
Заселившись у готель, я надіслала фотографії своєму чоловікові з повідомленням: ”Діти у моїх батьків. Забереш їх за 3 дні. Я в Єгипті, повернуся за тиждень. Від тебе жодної допомоги та підтримки. Значить, і відпочинок – мій обов’язок. Зараз ти зрозумієш, що таке працювати та тягнути на собі дітей. Хай щастить”. Якщо чесно, мені анітрохи не соромно за те, що я зробила. Впевнена, що заслужила на цей відпочинок, а чоловік – те, що йому належить витримати за цей тиждень.