Іра дізналася, що її чоловік вирішив подарувати на день наро дження доньці дуже дорогий телефон. Хоча їй лише 14 років. -Навіщо такі витрати? Це ж дитина, до чого їй такий крутий телефон? -Не турбуйся, Ірочко, все добре. Від того, що ми подаруємо їй телефон, не збідніємо. -Я не про гроші. Просто вона звикне все так легко та просто отримувати, а в житті потім як буде? -Все буде добре. Мені для дитини нічого не шкода. Я оплачу їй добрий виш, влаштую на роботу. А там уже сам постарію, а вона мені допомагатиме. Добрий і багатий чоловік Іри вже другий. Із першим сильно не пощастило. Він взагалі не хотів, щоб Іра наро джувала, але жінка наполягла і нар одила дівчинку.
Сімейне життя відразу не залагодилося, тому що чоловік просто тер піти не міг дітей: він покинув їх. Іра працювала на трьох роботах, щоб утримувати свою дитину. Вона й уявити не могла, що такий чоловік як Олег-багатий, серйозний і дуже добрий, взагалі зможе звернути на неї увагу. Сам Олег теж був у розлученні. Іра думала, що йому потрібна буде молода дівчина без дитини. Але ні, Олег був дуже радий, що в Іри є донька. Виявилося, що Олег дуже любить дітей, але через якусь генетичну особливість не може їх мати. Тому доньку Іри прийняв як рідну, став одразу її балувати.
Будь-яке бажання дівчинки відразу виконувалося. І ось її день наро дження, 14 років. Олег купив останню модель телефону, дуже хотілося порадувати доньку. А вона дуже цінувала турботу батька. До кінця свята донька підійшла до Іри і сказала: -Мам, ти не лайся. Але свій старий телефон я віддала Наталці – це моя подружка, тато її знає. У неї сім’я не така багата як наша, тата у Наташі немає. Я вирішила допомогти, от і віддала свій телефон. Одне тішило Іру, що чоловік вчить доньку не забути про доброту, незважаючи на те, які гроші та можливості у них є. Потрібно завжди залишатися людиною.