Дружина мого брата – це особливий випадок. Вона завжди всім незадоволена, а мій брат за ці два роки став настільки їй потурати, що навіть слова пискнути зараз не в змозі. Коли вони одружилися, батьки з обох боків скинулися і купили їм затишну квартиру. Лера одразу ж висловила своє нев доволення: мовляв, однокімнатна, не в центрі Брат та Лера одружилися два роки тому. Батьки з обох боків скинулися та купили молодим квартиру – подарунок царський, мені свого часу такого не попало. Але Лера відразу ж почала висловлювати невд оволення.
І квартира лише однокімнатна, та ще й не в тому районі, та ще й без ремонту. Наш тато розлютився і заявив, що більше цій родині не допомагатиме. Мама поки що стримувалася. Я була на боці батька. Коли я виходила заміж, у нас також нічого не було. Спочатку жили на орендованій квартирі, потім змогли накопичити на перший внесок, і взяли іпотеку. І ось, коли ми вже переїжджали на свою квартиру, я зателефонувала братові і сказала, що ми міняємо меблі, і він може приїхати подивитися на наші колишні речі: може, щось і сподобається йому. Він приїхав, забрав, подякував та поїхав. Тоді я нічого про гроші не сказала: мовляв, переїжджаємо, не до цього нам поки що.
Але коли під час сімейної вечері у наших батьків я нагадала про меблі, невістка раптом сказала : -Які гроші? Ви новий диван купили, а ми забрали старий. -А хіба я вам його дарувала? -Та ти нам всунула свій старий диван у нашу нову квартиру. Хіба це було гарно з твого боку? -Брат, а ти з дружиною своєю згоден? – Запитала я у нього, і він лише мовчки покивав головою … Коротше, того дня я вирішила: поки брат не навчить свою дружину, як треба поводитися при людях, які, до того ж, допомагають тобі, спілкуватися з цією родиною я не буду.