Зараз молодь якась ненормальна. У наш час весільні клятви мали сенс. Люди справді підтримували один одного і в горі, і в радості. А що зараз? Варто посваритися трохи, одразу ро злучаються. Чи немає серйозності. Все для них легко замінити. Мені 62 два роки, і я цього не розумію. Тиждень тому моя молодша дочка зненацька прибула з речами назад. Мовляв, розл учаються із чоловіком.
А прожили вони разом лише рік! Ну, я їй кажу: -Донечко, а що сталося? Він тебе якось образив? -Не образив, просто набрид. П’ять разів йому говорила, що за собою треба мити чашки. А він як горох об стіну! Набридло! -Ти від нього через немиті чашки пішла? -Ну так. Скільки я їй не казала, що це дрібниці все, що за бажання можна і перевчити чоловіка, вона стояла на своєму.
Син у мене теж розл учений, теж із дружиною розійшлися через конфлікти на побутовому ґрунті. Нині у молоді не прийнято боротися за шлюб та вирішувати проблеми, їм простіше втекти від проблем. Це так безвідповідально! Тож нині роз лучень так багато. Добре ще, що в них дітей немає, бо страждали б через таких безвідповідальних батьків. Молодь ще така вперта зараз, нікого не хочуть слухати. Не знаю навіть, як на них вплинути. Я хочу, щоб вони були щасливі, мені онуків подарували.