Початок серпня. Час збирати дітей до школи. У мене двоє хлопчаків, тому я чудово знаю, в яку суму обходиться збір дітей до школи. У моєї подруги Галини дві дочки. На відміну від нас, повноцінної сім’ї, вона розлучена. Виховує своїх дівчаток одна. Тому досі я спокійно і з розумінням сприймала її скарги на важке фінансове становище матері-одиначки. Якій до того ж колишній чоловік нічим не допомагає. Тому я, і дві наші спільні подруги, закривали за неї рахунок під час посиденьок у кафе, не чекали від неї подарунків на свята.
І два минулі роки скидалися на шкільне приладдя для її дівчаток. Галина, звичайно, обіцяла повернути кошти, але ми не дочекалися повернення грошей. Втім, ми й не чекали на повернення, тому не нагадували їй про борг. Але ось місяць тому загальна знайома сказала нам, що Галині колишній платить аліменти на своїх дівчаток. Офіційно. Достатньо солідну суму. Під час чергової нашої зустрічі, я запитала, як у неї справи з аліментами. Не моргнувши оком Галина збрехала: – Ніяк. Вкривається, гад, від аліментів. За ним суддівські пристави бігають, але виловити не можуть. Але наша подруга не врахувала іншого моменту. У неї новий, професійно нанесений манікюр, зачіска, зроблена майстром, вії… Все це коштує недешево.
А для матері-одиначки, що економить на всьому і вся і взагалі непідйомно. Торік Галін зовнішній вигляд не викликав жодних сумнівів щодо її неплатоспроможності. А ось цього року різниця очевидна. І ось подруга знову почала свою “пісеньку”, що не знає, чи продуктів купити на тиждень, чи новий шкільний рюкзак. Звичайно, ми їй не повірили. Навіть спілкуватися з нею стало неприємно, якщо вона так нахабно намагається маніпулювати дружнім ставленням… Ми й цього року скинулися, і позичили їй грошей на збирання дівчат до школи. Звичайно, вона обіцяла повернути, звичайно ми не отримаємо цих грошей. Але це востаннє, коли ми їй допомогли.