Коли батьки покинули маленького Радіона, його до себе взяла бабуся та виростила за рахунок своєї пенсії. І ось через багато років мати оголосила.

Радіоне Сергійовичу, так жінка на першому поверсі стверджує, що вона ваша мати, – повідомила секретарка. -У мене немає батьків, я сирота. А це, мабуть, шахрайка, виженіть її з будівлі, – байдуже відповів чоловік у дорогому костюмі, що сидів на останньому поверсі нової висотки. Радіон чудово розумів, що це його біологічна мати, але крім біології їх більше нічого не пов’язує. Те, що батьки кинули його в три роки – він ще спробував якось пробачити, але те, як потім мати про нього відгукувалася багатого бажання спілкуватися з батьками не викликало. У три роки Радіона відправили до дитячого будинку. Батьки безпробудно пили, готові були сина за пляшку продати. Сусіди наскаржилися до органів опіки, і хлопчика забрали.

Коли бабуся дізналася, що сталося, то продала свій будиночок у селі, переїхала до онука до міста, купила невелику однушку на околиці та оформила на Радіона опіку. Жодних аліментів від батьків хлопчика бабуся не отримувала. Сама на свою пенсію вона виростила хлопчика. Він вступив до університету, був нескінченно вдячний бабусі, якби не вона, то не зрозуміло, щоби стало з ним у дитячому будинку. Коли її не стало, то Радіон тяжко переживав її відхід. З того часу мати з батьком стали періодично випрошувати у сина гроші, зрозуміло, що на пляшку. Вони продовжували пити, стали справжніми алкашами. Радіон не хотів продовжувати з ними спілкування, але після гірких сліз матері та її добре «синок» – Радіон відразу ж віддавав їй гроші, а вона пропивала. Якось мати зателефонувала вся в сльозах, сказала, що батько в ліkарні, йому погано, а ліkарі нічого не роблять.

Advertisment

Радіон дуже впливова людина, він одразу зателефонував головному ліkарю клініки. Як виявилось, батько просто допився до білої гарячки. У нього стався напад, він упав і стукнувся головою, так пролежав кілька днів, поки його дружина не згадала, що чоловік кудись зник. Мати продовжувала скидатися в трубку, що батькові потрібні дорогі ліkи, а в ліkарні нічого немає. Потрібно терміново переказувати гроші. Але Радіон розумів, що довіряти матері марно. Він вирішив сам поїхати до ліkарні та все з’ясувати. Йому сказали, що дорогих ліkів не потрібно. При цьому мати всім медсестрам розповіла, що Радіон дуже невдячний, мовляв вони з батьком його ростили, а він виріс, став великою людиною і забув про старих. Після такої ганьби і чергового обману Радіон вирішив для себе, що більше ні батька, ні мати він знати не хоче.

Advertisements
Advertisements