Ніна росла у сім’ї, де одноосібним головою був батько. Мати повністю підкорялася чоловікові, і того вимагала від дочки. Ніна виросла тихою, слухняною волею батьків дівчинкою. Після школи вона вступила до педінституту в облцентрі. Жила в гуртожитку, з двома однокурсницями. Вчилися, бігали до клубу на танці. Там і познайомилася із курсантом військового училища. Потоваришували, покохали одне одного. А коли молоденький лейтенант отримав напрямок на кордон і покликав Ніну із собою, та погодилася. Благо сама в той же час отримала диплом.
Вийшла заміж і вирушила з чоловіком до місця його служби. Приїхавши на місце, чоловік вирішив, що його дружина не повинна працювати, а повинна сидіти вдома і доглядати його та житло. Так Ніна стала домогосподаркою. Чоловік їй попався прискіпливий і жадібний. Йому завжди не подобалося, що дружина йому приготувала, як вона прибралася в квартирі. А даючи їй гроші на витрати, вимагав звіту за кожну витрачену копійку. Крім цього, докладно розпитував, що вона робила за його відсутності. І забороняв дружити із сусідками. Через два роки, приїхавши відвідати батьків, дівчина поскаржилася матері на чоловіка. Сказала, що хоче роз лучитися. Та їй заборонила навіть думати про роз лучення. –
Ти кинеш тінь на нашу родину! – сказала донькі мати, і Ніна повернулася до чоловіка. Минуло двадцять років. Ставлення чоловіка до Ніни не змінилося. У неї з чоловіком народився син, виріс, поїхав навчатися до університету. І ось Ніна приїхала вкотре відвідати батьків. Надворі випадково зіткнулася з однокласником Олександром. Роз говорилися. Чоловік, дізнавшись про чоловіка Ніни, зізнався, що любить її зі шкільних років, але не наважувався їй про це сказати. Запропонував Ніні піти від чоловіка до нього… Ніна та Олександр живуть у коханні та злагоді. Ніна, хоч і з величезним запізненням, знайшла своє щастя. А син частенько приїжджає відвідати матір.