Олена, до своїх сорока п’яти років, незважаючи на величезну кількість друзів, була жінкою самотньою. Симпатична жінка та юрист, який зробив гарну кар’єру, має трикімнатну квартиру та машину, не змогла знайти свою половину у себе на батьківщині. І тоді вирішила звернутися до міжнародних шлюбних контор. Їй надіслали кілька анкет, з яких Олена обрала Густава з Німеччини. Її одноліток звернув на себе увагу завдяки очам і лагідній посмішмісці. Почалося жваве листування. Щодня, ввечері, після роботи, Олена летіла до свого комп’ютера, щоб прочитати лист Густава і відповісти на нього.
І ось настав день, коли вони нарешті вирішили поговорити онлайн. Олена чекала на цей момент з нетерпінням. Але реальність виявилася не такою райдужною як очікування. Чому? Не зрозуміло. Розмова не вийшла. Після цього листи почали приходити все рідше, а потім зійшли нанівець. Пройшов рік. Олену відправили у відрядження до Парижа. Там, у вільний від роботи час, жінка вирішила відвідати Лувр. І раптом відчула на собі чийсь пильний погляд. Озирнулась і побачила Густава, який з такою ж лагідною усмішкою дивився на неї. Усміхнулася радісно у відповідь. Чоловік підійшов та взяв її за руку. І в цей момент на жінку наринув шквал почуттів.
Їй здалося, що на цей момент вона чекала все життя. Вона мимоволі присунулася до нього і пригорнулася всім тілом. Вони провели разом усі три дні її відрядження (з перервами на її роботу, ясна річ). Настав час прощатися, і Олена більше не відчувала себе самотньою. За місяць Густав приїхав до Олени на тиждень. Ще через місяць Олена здійснила візит у відповідь до Густава. Ці два місяці вони мало не щодня розмовляли по мережі. Ну настав час, коли закоханих з’єднали узи Гіменея. Олену з радістю прийняли друзі та родичі Густава. Жінка щаслива у новому оточенні. Ось така історія про кохання з другого погляду.