Я з тих людей, котрі все життя намагалися заради дітей. У мене є дочка та син. Донька щасливо одружена з доброю і порядною людиною. За неї я спокійна. А ось обраниця сина мені відразу не сподобалася, нахабна якась дівка. Після весілля син став жити із батьkами Наташі. Я вже десятий рік на заробітках, заробляю пристойно. За ці роки допомогла доньці купити квартиру та собі на старість відклала пристойну суму.
Синові я гроші відправляла, але він усе вкладав у господарство та будинок сватів, де навіть не був прописаний. Я йому не раз говорила, що краще б він собі квартиру купив. Син відмахувався, але завжди скаржився, що я його сестрі допомагаю більше. Якось він подзвонив мені із проханням дати йому велику суму грошей. На ці гроші можна було купити квартиру. -Навіщо тобі такі гроші? -Наташа хоче машину нову із салону.
Щиро кажучи, мені зовсім не хотілося гроші віддавати, але син наполяг. -Якщо машину не куплю, Наташа розл учиться зі мною. Мені стало його шкода, і я дала гроші. Відразу після покупки машини Наталка з ним розлучилася, а син повернувся додому. За документами, все на неї оформлено. Ця нахабниця не хоче нічого повертати!