Того вечора я почувала себе дуже погано і попросила невістці провести своїх подруг. Мало що вона мене не послухала, та ще й таке наробила.

Геннадій, мій син, одружився у тридцять років. Тєтяна, його дружина, року на півтора молодша. Начебто дорослі, свідомі люди, проблем з ними не мало бути. Але ж проблеми виникли. Ще за життя мого чоловіка ми придбали для сина однокімнатну квартиру. Після весілля молоді місяць пожили там, потім вирішили розширити жилоплощу, взявши іпотеку. Свою однокімнатну син вирішив не продавати, а здавати в оренду. На якийсь час, поки накопичать на початковий внесок, попросилися жити до мене. З перших днів спільного життя Тетяна почала завдавати мені незручностей. Почнемо з того, що вона виставила посуд на верхні по лиці шафи.

Їй, з її високим зростом, так було зручніше. А мені, маленькій, навпаки. Спершу я мовчки повертала все на своє місце. Потім почала їй пояснювати, чому я роблю так, а не інакше, і чому їй слід жити за моїми правилами. Але слів вона не розуміла. Продовжувала робити по-своєму. Навіть почала скаржитися чоловікові на мене. А син почав її підтримувати. Якось я повернулася додому з темпе ратурою. Мені б прийняти лі. ки та лягти спати. Але вдома гості, подруги невістки, галасують як сороки (K/MQ). Я попросила невістку вивести гостей. Але та моє прохання пропустила повз вуха. Чекаючи півгодини, я сама попросила дівчат піти. Ті поставилися з розумінням, і одразу покинули квартиру. З ними пішла й невістка.

Advertisment

Як пізніше з’ясувалося, побігла зі скаргами до чоловіка. Син прийняв сторону дружини. – Мій дїм, мої правила. Не влаштовує – шукайте собі інше житло. Вам два дні на ухвалення рішення. – сказала я синові. Вони з’їхали, ми місяці чотири взагалі не спілкувалися, потім мої контакти із сином відновилися, а з його дружиною мені спілкуватися нема про що. Але коли народився онук, контактувати довелося. Часто лишали дитину у мене. І щоразу забирали зі скандалом. То я не тим годувала дитину, то не так її доглядаю, то у хлопчика синець. На слова невістки мені начхати, але те, що син підтакував їй, мені було дуже прикро. Зрештою, мій терпець урвався, і я продала свою квартиру і переїхала до міста, де мешкає сестра. Не хочу жити поряд із такими невдячними людьми.

Advertisements
Advertisements