Сімейне життя Тамари почалося досить багатообіцяюче, власне кажучи, як і у всіх. Спочатку були поцілунки, кохання, зізнання, квіточки. А потім вони з Дмитром офіційно побралися. Працював лише чоловік. Він сам заборонив дружині працевлаштуватися, йому в якомусь сенсі лестило бути єдиним годувальником у ній. Незабаром Тамара завагітніла та народила здорову доньку. Кохання не витримало декретної відпустки. Чоловік відчув свою перевагу, розуміючи, що жінка від нього залежить. Йому здавалося, що ось тепер вона йому повністю належить, нікуди з дитиною вона не дінеться, тому можна поводитися так, як хочеться. Почалися докори, критика, глузування. Тамара довгий час зазнавала неповаги до себе.
До дитини Дмитро був холодний, ніякої уваги не приділяв. У такому напруженому становищі минуло півроку. А потім у Дмитра з’явилася ще коханка, яку він вважав практично ідеальною жінкою. Тамара здогадалася про все не відразу, але коли зрозуміла, що чоловік їй невірний, вперше дуже серйозно задумалася про роз лучення. Спочатку були сльози, образи, істерики. Вона чоловікові нічого про своє відкриття не сказала, але зателефонувала подрузі і почала скаржитися. Було бажання прямо завтра зібрати речі та з дитиною виїхати до батьків. Її розсудила подруга. -Ну, це все, звичайно, звучить дуже круто – плюнути на все та піти. Але куди ти підеш? До батьківської, однокімнатної квартири? А жити на що будеш? Роботи не маєш. Краще потерпи ще трохи, а за цей час почни собі готувати ґрунт для роз лучення, щоб не втекти ні з чим. Тома послухалася.
Вона почала відкладати гроші, які у чоловіка брала, часто тайком брала. Він грошей не вважав, бо багато витрачався на свою даму на стороні. Тома отримала права, вмовила чоловіка купити їй недорогу машину. Чоловік найохочіше на все погоджувався, адже припинилися розпитування про те, де він і з ким. Тома та роботу знайшла собі непогану. Чоловікові було все одно на неї, тому він погодився. Вона накупила всього необхідного по дрібниці: ноутбук, гаджети. Вона вже була готова до ро злучення, але чоловіка звільнили з прибуткової роботи, і захворіла його мати. Нічого вона вже давно не відчувала, але кидати його в такому стані не стала. Чекає, коли в нього все налагодиться, щоби піти.