Анекдоти про тещу та зятя – це не про мого чоловіка та мою маму. Завжди, у будь-якому нашому з чоловіком конфлікті мама встає на бік чоловіка. Варто мені поскаржитися мамі на чоловіка, що він не допомагає мені з декретом, як вона відразу прибігла мені допомагати. Аби я не влаштовувала сцени своєму благовірному. – Він і так цілий день працює, щоб вас усім забезпечувати. Взагалі, чоловіки до дітей ставляться інакше, ніж ми жінки. Ми дитину дев’ять місяців у собі носимо. – казала вона мені.
Але на три – чотири години на день, брала клопіт із малюком на себе. Хоч би що викинув мій чоловік, моя мама завжди знайде виправдання його вчинкам. Коли ми віддали хлопчика до дитсадка, а я вийшла на роботу, то ми з чоловіком домовилися, що у разі хв0 р0би сина ліk а pняні беремо по черзі. У мене на роботі із цим суворо. Ну і звичайно чоловік відразу ж забув про свою обіцянку. Щоб не сидіти з дитиною, він знаходить різні причини: то в нього термінова робота, то дуже багато співробітників відсутні, а проекти не можуть чекати. Від чергового сk андалу його знову врятувала теща. – То давайте я на лікарняні виходитиму.
“Мені начальство нічого не скаже”, – сказала вона. Розпестила мама мого чоловіка. Ой, як розпестила. Ви думаєте це від великого до зятя к0 хання? Як би не так. Справа в тому, що ми живемо у квартирі чоловіка. А мама живе у нашій з нею двокімнатній квартирі. Вона нам належить на рівних правах. Таким чином, якщо я остаточно посварюся з чоловіком (а мама мій запальний характер знає), то повернуся з дитиною до своєї квартири. І саме цього мати не хоче. Бо в неї новий чоловік. Вони там собі звили затишне гніздечко. А моя поява зруйнує їхню ідилію. Ось вона і лізе зі шкіри геть, щоб запобігти будь-якому нашому з чоловіком конфлікту в зародку.