Ми з Олегом сім років прожили в щасливому шлюбі, жили душа в душу. Але йому було мало того, що у нього зразкова, любляча дружина. Я не хочу хвалитися, але я дійсно дуже старалася. Але Олег проміняв наше сімейне щастя на гострі відчуття. Нещодавно я з’ясувала, що він мені зраd жує.
Це стало дуже бол ючим відкриттям. Я в той же день вигнала його з дому, жили ми в моїй квартирі. Дуже прикро отримати такий плювок в душу після стількох щасливо прожитих років. Я вважала нас справжньою родиною, тому і запропонувала п’ять років тому переїхати його батькам в мою другу квартиру. Вона мені від бабусі дісталася. Раніше його батьки жили в селі в поганих умовах.
Ви думаєте, що мене хвилюють проb леми чужих людей? Ні! Я намагалася їм допомогти, бо вважала, що ми рідні. Але після вчинку їх сина я зажадала звільнити свою квартиру, буду здавати в оренду. Розумію, що його батьки ні в чому не винні, але я не хочу мати нічого спільного з усім, що пов’язано з Олегом. Докорів сумління я не відчуваю, нехай дякують за ситуацію свого синочка, який так підло мене зраd ив після всього, що я для нього зробила.