Паша був радий, що вони з Лерою нарешті зіграли весілля. Обидва мріяли про це досить довго, поки встигли нагромадити гроші, поки збирали на все необхідне для такого важливого дня. І ось нарешті вони постали один перед одним в образі подружжя. Паша душі не мав у своїй дружині, думав, що вона анітрохи не зміниться після весілля, адже вони з Лерою так добре розуміли один одного. Але не тут було.
Одразу за тиждень почалися перші непорозуміння. Паша сказав Лері, що збирається увечері зустрітися зі своїми друзями у барі. Все ж таки давно не бачилися, хочеться чогось випити. -А чого саме випити тобі хочеться? -Ну я не знаю… що ще, на твою думку, п’ють у барі мужики, коли футбол дивляться? -Ось дивися, я 20 банок купила. Можеш удома випити. Лера відкрила холодильник і там справді стояло 20 банок. Паша здивувався , невже дружина купила стільки для нього одного. -Але ти розумієш, для цього потрібні ще холодні заморожені келихи.
Я знаю, щоб напій свій смак розкрив. Ось я заморозила парочку. -І це не все … потрібно ж закуску. Ось у барі подають смачні креветки. -Я про це подбала. Зробила крутіше креветок-свинячі реберця, твої улюблені. Паша вже не знаходив відмовок, щоби вийти з дому в бар. Адже Лера так добре підготувалася, навіть дивно. -Дорога, ти ж розумієш, що ми з мужиками в барі можемо використовувати погані слова. -Слухай сюди, ти тепер одружений, так що будеш жерти свої реберця з пити цю гидота вдома з дружиною-досить погано звучить? – Відповіла Лера і Паша зрозумів, що нікуди він не піде.