Якось моя молодша сестра Альвіна розповіла мені, що її хлопець купив їм путівку на море на два тижні. Зізнаюся, мені було незвично таке чути, адже хлопець у неї з’явився нещодавно, а вже купує путівки… дивно це було. Загалом, я сестру зупиняти не стала, адже так її було не зупинити … Альвінка купила собі гарні сукні, купальники, босоніжки… купила багато кремів, адже вона за секунду під сонцем червоніє, і у призначений день за нею приїхав хлопець, і вони поїхали до аеропорту. Спочатку Альвінка постійно надсилала мені фото, але потім одного періоду від сестри не було чути кілька днів, я почала переживати.
Я подзвонила сестрі, дізнатися, чи все в неї добре, і вона веселим голосом відповіла, мовляв, все чудово, тільки от з хлопцем вони трохи посварилися, і тепер вони відпочивають майже порізно. Звичайно, я не стала їй нічого говорити чи тим більше читати нотації. Це був її вибір і її життя, я намагалася в її справи не встрявати зі своїми порадами та моралями. За два тижні сестра повернулася. Я спочатку її навіть не впізнала: засмагла шкіра, стрункі ніжки, гарне плаття, що підкреслює її вигини – моделька, якщо словом.
Сестра розповідала мені, як все пройшло, показувала фото, дарувала подарунки, куплені на відпочинку. Раптом через день їй дзвонить хлопець і сортує всі веселощі. Той сказав, щоб сестра якнайшвидше повернула йому гроші за поїздку. Ні, ну він міг хоча б на морі про це сказати, але в нього не було навіть морального права на те, адже спільна поїздка була ідеєю не моєї сестри. Альвіна всі свої заощадження цьому недоумку віддала … зате вона отримала цінний урок … напевно.