За молодістю та за дурістю Саша заваrітніла та нар одила у 16 років. Звичайно, дізнавшись про становище своєї дівчини, майбутній горе-батько зі своєю родиною відразу змився з маленького міста. На розмірах міста варто загострити увагу, адже через це чутки про Сашку одразу розлетілися, і всі про неї дізналися. Як би суспільство не давило на молоду матусю та її сім’ю, вона уваги взагалі на них не звертала, а батьки були на її боці. Ні, ну, а який нормальний батько кине свою дитину в такий і так складний для неї час? Загалом, коли нар одилася Даша, дочка Сашкі, бабуся з дідусем нею надихатися не могли. Батьки дуже допомагали Саші, сиділи з малечею, поки матуся працювала та заочно навчалася у педагогічному університеті.
Працюючи офіціанткою, Сашко познайомилася із Євгеном. Хлопець виявився дуже милим та розумним. Незабаром вони навіть з’їхалися. Про Дашу Євген знав, дуже підтримував Сашку і навіть давав їй гроші, щоб та купувала всілякі речиі доньці. Коли Женя завів розмову про весілля, Саша сказала, що потрібно подбати про поступовий переїзд доньки до них, адже їй буде складно адаптуватися до різких змін. Тут Євген і показав своє справжнє обличчя. – Як? Ти хочеш жити із донькою? Слухай, я не готовий стати батьком, та й чужу дитину полюбити не зможу…
Давай, вона з твоїми батьками поживе, а ми поки що подумаємо, як бути далі. – Ти ставиш мене перед вибором? – Зі сльозами на очах запитала Саша. – Я впевнений, що ти ухвалиш правильне рішення, – прибравши волосся Сашкі за вухо, сказав Євген, – у кожного з нас є своя історія, але вона не повинна цькувати майбутнє… якщо ти розумієш. Саша чудово все розуміла. Наступного дня Євген повернувся з роботи, а там ні речей Сашкі, ні самої Сашкі. На столі лише лежала записка: «Я мати, і я завжди виберу свою дитину».