Мені завжди здавалося, що Галині можна довіряти будь-які таємниці. Що вона не розповість всьому світу, те, чим я з нею поділилася. Але виявилося, що це не так… Мені зраd ив чоловік. До того ж дізналася я про це, коли зараz илася від нього хv оробою, що передається стаt evим шля xом. Коли лi kарі поставили діаg ноз, від кого я підхопила цю зараzу, у мене не викликало жодного сумніву. Тож подала на розлучення. Чоловік спочатку намагався оголосити мене винною, потім просив вибачення. Але це вже не врятувало наш шлюб. Лі kувалася я довго.
Процеd ури були боl ючими. Але хv ороба подолана. Але, як виявилося, можливі наслідки. Кілька обстежень дали той самий результат – я не зможу мати дітей. Ось цей наслідок хv ороби і зламав мене. Я мріяла про трьох дітей, про велику родину. А тут усі мрії пішли прахом. Я відчувала нагальну необхідність виговоритись. І обрала для цієї мети свою подругу Галину. Я пла kала і розповідала подрузі про своє горе. Вона втішала мене і підбадьорювала, говорячи, що лі kарі могли помилитися. І необхідно намагатися все-таки зач ати дитину. – Зрештою, безпл іддя зараz успішно лі kують, – говорила вона мені. Я вимовилася, заспокоїлася, подякувала подрузі і попросила її нікому нічого не розповідати. Вона пообіцяла. Проте не тільки не дотрималася обіцянок, а й прибрехала з три короба.
З недавніх пір я помітила, що знайомі уникають мене, не кличуть у гості, не запрошують на свята. Я почала допитуватися – чому? Виявилося, що хтось пустив чутку, що в мене небезпечна невилі kовна хv ороба та безп ліддя. Тому мої знайомі уникають мене. Щоб не підхватити, так би мовити. Хто є джерелом чуток, сумніватися не доводилося. Мій чоловік не був знайомий ні з ким із моєї компанії. Та й про мою безпл ідність знала лише одна Галина. Ось і записали мене в ізгої. Мало того, що вона рознесла на весь світ про мою недугу, так ще й своє нафантазувала.