Для мене найсильнішою людиною у моєму житті була моя мама. Мій батько, за словами мами, пішов із життя ще до мого наро дження, і мама розповідала, що за життя він був чудовою людиною, у всьому допомагав їй та й не тільки їй. Мій тато був людиною з великою душею, чого не сказати було про його рідних, які мою маму завжди недолюблювали. Справа в тому, що мій батько був людиною багатою і обдаровував мою маму подарунками. Після смерті все майно моєї мами, подарований чоловіком, у неї забрали, в тому числі і будинок, і моя мама залишилася з дитиною на руках на вулиці без роботи та засобів для існування. Заради мене моя мама не здалася, заради мене вона дала самій собі слово зробити життя набагато кращим.
Мама змогла знайти роботу, незабаром і будинок, відшукала для мене найкращу школу в місті, потім і гарний універ. Мама навіть допомогла з пошуком чоловіка. Я просто не знаю, що б я робила без моєї супержінки. Свої останні роки мама провела зі мною, адже погане здоров’я прикувало її до ліжка, тому я повернула мамі обов’язок і почала піклуватися про неї. Але довго вона в такому стані не прожила, незабаром її не стало, але свої останні хвилини вона провела у щасті, в оточенні родини та близьких. Після смерті мамина хата залишилася недоторканою в її рідному селі, і довгий час туди ніхто не заходив.
Я була зайнята справами в місті і змогла повернутися до її будинку лише за півроку. Я хотіла впорядкувати будинок, ось тільки коли я увійшла туди, я була дико здивована, адже він був ідеально чистим. Коли мене побачила сусідка, подруга мами, вона сказала, що якийсь старий чоловік приходив кілька разів у хату, наводив у ньому порядок і йшов. Але ж ключі були тільки в мене. Я досі не можу застати того чоловіка, і навіть приблизно не уявляю, ким він міг бути.