У мене є старша сестра Василіса. Коли вона виходила заміж, батьки їй у посаг подарували ділянку землі. А на мої полечі ліг обов’язок доглядати батьків у старості, мені обіцяли у спадок будинок. Варто зазначити, що заміж Вася вийшла за дуже багату людину. Вони жили дуже забезпечено, після весілля сестра почала спілкуватися з усіма родичами трохи зверхньо, ніби роблячи ласку.
Вона насолоджувалася курортами. Навіть знаючи про те, що деякі родичі потребують фінансової допомоги, ніколи нікому не допомагала. Вона нар одила для чоловіка дітей, жила на втіху, не напружувалася. Вона й не підозрювала, що колись її персональний рай звалиться. Їй було 40, коли чоловік оголосив, що подає на розл учення, бо зустрів іншу жінку. Сестра зовсім не чекала такого.
Її донька вже була дорослою, була одружена з доброю людиною. Після роз лучення чоловік залишив мою сестру ні з чим, тому вона змушена була переїхати до сім’ї доньки. Але там вона всім настільки набридла своїми вченнями, що в неї просто вигнали. Нині вона тимчасово живе на житло, що знімається. Нещодавно вона згадала нас і про те, що теж має право на якусь частину батьківського будинку. Мені здається несправедливим, що вона претендує на спадщину, але ніколи не дбав про батьків.