Якось ми мали відзначати сімейне свято, і свекруха покликала нас на вечерю. Я, звісно, зраділа: не треба будє стояти біля плити цілий день, а потім перед раковиною – цілий вечір. Готувати я не дуже люблю, але у такі дні доводилось. Приїхали ми до свекрухи раніше, тоді вона ще не встигла накрити на стіл.
Я, як жінка, мала їй допомогти… Коли я пішла на кухню, щоб допомагати свекрусі, вона ввічливо відмовила мені, оскільки, як вона думає, двом господаркам на одній кухні не місце. Свекруха нарізала овочі, як закуски були ковбаса і сири.
Звичайно, це обов’язкові елементи будь-якого святкового столу, плюс до всього – олів’є. Куди ж без нього. Свекруха завжди додавала до салатів дрібно нарізану цибулю.
Зізнаюся, від таких інгредієнтів я завжди у захваті. Основними стравами були пюрешка з котлетами з м’яса двох видів – свинини та яловичини. Можна подумати, що святковий стіл був досить простим. Але найголовніше інше: ми чудово провели час. А коли свекруха подала до чаю пиріг власного приготування – моєму захопленню вже не було межі.